верстак
ВЕРСТА́К, а́, ч.
1. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів.
Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро [майстер] і струже драниці з обрубка старої сосни (Я. Щоголів);
Стояли тільки зсунуті один до одного п'ять верстаків з неструганих дощок і на кожному – шестеро лещат, по троє з обох боків (Григорій Тютюнник);
Батько Заболотних прилаштує у повітці верстак, тільки не ткацький, що цілу зиму гупав у хаті, а столярський, і неквапом, день у день він майструватиме вікна та двері людям (О. Гончар).
2. рідко. Те саме, що верста́т 1.
За верстаком ткачі (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верстак — верстак – верстат Верстак – спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- верстак — верста́к іменник чоловічого роду теслярський стіл Орфографічний словник української мови
- верстак — А. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів (не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням). Літературне слововживання
- верстак — -а, ч. 1》 Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів. 2》 рідко. Те саме, що верстат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- верстак — ВЕРСТА́К, а́, ч. 1. Спеціальний стіл з пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро і струже драниці з обрубка старої сосни (Щог. Словник української мови в 11 томах
- верстак — Верстак, -ка м. Ровесникъ. Шух. І. 32. Словник української мови Грінченка