верстак

ВЕРСТА́К, а́, ч.

1. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів.

Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро [майстер] і струже драниці з обрубка старої сосни (Я. Щоголів);

Стояли тільки зсунуті один до одного п'ять верстаків з неструганих дощок і на кожному – шестеро лещат, по троє з обох боків (Григорій Тютюнник);

Батько Заболотних прилаштує у повітці верстак, тільки не ткацький, що цілу зиму гупав у хаті, а столярський, і неквапом, день у день він майструватиме вікна та двері людям (О. Гончар).

2. рідко. Те саме, що верста́т 1.

За верстаком ткачі (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстак — верстак – верстат Верстак – спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. верстак — верста́к іменник чоловічого роду теслярський стіл Орфографічний словник української мови
  3. верстак — А. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів (не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням). Літературне слововживання
  4. верстак — -а, ч. 1》 Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів. 2》 рідко. Те саме, що верстат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верстак — ВЕРСТА́К, а́, ч. 1. Спеціальний стіл з пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро і струже драниці з обрубка старої сосни (Щог. Словник української мови в 11 томах
  6. верстак — Верстак, -ка м. Ровесникъ. Шух. І. 32. Словник української мови Грінченка