верстальник

Верста́льник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстальник — верста́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. верстальник — -а, ч. 1》 Друкарський робітник, який верстає набір. 2》 Висококваліфікований спеціаліст комп'ютерної верстки (дизайну) у книжкових та масмедійних видавництвах, редакціях, кіно- та телестудіях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верстальник — ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із верстання. Загалом завданнями верстальника є: створення коду веб-сторінки за допомогою спеціальної мови розмітки... Словник української мови у 20 томах
  4. верстальник — ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Друкарський робітник, що верстає набір. Наборщик, верстальник, друкар,.. — всі вони присвятили себе творенню газети (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 1). Словник української мови в 11 томах