1. Словник української мови у 20 томах

верстальник

ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч.

Фахівець із верстання.

Загалом завданнями верстальника є: створення коду веб-сторінки за допомогою спеціальної мови розмітки; оформлення раніше створеного коду сторінки за допомогою вбудованих засобів мови розмітки (з мови документів);

Гості познайомилися з роботою редакції, побачили, як пишуться матеріали, як обробляються, як монтується газета. Вони спілкувалися з журналістами, верстальниками, бібліотекарем (з газ.);

Верстальник займається підготовкою видання до друку, власне, те, що ви бачите, відкриваючи книгу, – картинки, текст, оформлення, – усе це компонує верстальник (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстальник — верста́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. верстальник — -а, ч. 1》 Друкарський робітник, який верстає набір. 2》 Висококваліфікований спеціаліст комп'ютерної верстки (дизайну) у книжкових та масмедійних видавництвах, редакціях, кіно- та телестудіях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верстальник — Верста́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. верстальник — ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Друкарський робітник, що верстає набір. Наборщик, верстальник, друкар,.. — всі вони присвятили себе творенню газети (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 1). Словник української мови в 11 томах