вертлявий
ВЕРТЛЯ́ВИЙ, а, е. Дуже, занадто рухливий.
Колісник ішов.. за швидким і вертлявим своїм земляком. (Мирний, III, 1954, 271);
Вона й раніше була аж надто тендітною, слабенькою, але завжди — вертлявою, як дзига, непосидючою (Ткач, Плем’я.., 1961, 18);
Приазовські степи кишіли качками — свіязями, вертлявими шилохвостами (Дмит., Наречена, 1959, 95).
Словник української мови (СУМ-11)