вертляво

ВЕРТЛЯ́ВО. Присл. до вертля́вий.

Художниця й на цей раз була вдягнена в коричневе шовкове плаття, вертляво петляла лускою шовковистих оборок (Збан., Любов, 1957, 169).

Значення в інших словниках

1. вертляво — вертля́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вертляво — Присл. до вертлявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертляво — ВЕРТЛЯ́ВО. Присл. до вертля́вий. Художниця й на цей раз була вдягнена в коричневе шовкове плаття, вертляво петляла лускою шовковистих оборок (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах