верховодка
ВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова.
Гусиний поплавець, диви, затанцював! Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216);
Потім він знову вудив рибу. І навіть спіймав маленьку верховодку (Збан., Старший брат, 1952, 49).
ВЕРХОВО́ДКА², и, ж. Найближчий до поверхні шар підземної води.
Більшість джерел водопостачання одержувала воду з верхніх водоносних горизонтів, тобто використовувала верховодку (Вісник АН, 3, 1957, 35);
— Перша вода під нами буде грунтова. Ми її звемо верховодкою (Гончар, Таврія.., 1957, 164).
Словник української мови (СУМ-11)