Словник української мови в 11 томах

верховодка

ВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова.

Гусиний поплавець, диви, затанцював! Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216);

Потім він знову вудив рибу. І навіть спіймав маленьку верховодку (Збан., Старший брат, 1952, 49).

ВЕРХОВО́ДКА², и, ж. Найближчий до поверхні шар підземної води.

Більшість джерел водопостачання одержувала воду з верхніх водоносних горизонтів, тобто використовувала верховодку (Вісник АН, 3, 1957, 35);

— Перша вода під нами буде грунтова. Ми її звемо верховодкою (Гончар, Таврія.., 1957, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. верховодка — верхово́дка 1 іменник жіночого роду, істота риба рідко верхово́дка 2 іменник жіночого роду шар води  Орфографічний словник української мови
  2. верховодка — Верховодка — leakage water, vadose or temporary water — *oberirdisches Wasser, vadoses Wasser — підземні води, що залягають поблизу поверхні (вище горизонту ґрунтових вод), схильні до різких коливань, легко забруднюються.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. верховодка — I рідко верховідка, -и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова. II -и, ж. Найближчий до поверхні шар підземної води.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верховодка — ВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж. Невелика прісноводна риба родини коропових зі сріблястим тілом, сіро-зеленуватою спинкою і сірими плавниками, малоцінна як промислова; уклейка. Прекрасні гачки! Ціле багатство для рибалки.  Словник української мови у 20 томах
  5. верховодка — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А.  Словник синонімів української мови
  6. верховодка — Верховодка, -ки ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.  Словник української мови Грінченка