верховодство
ВЕРХОВО́ДСТВО, а, с. Дії верховода ( див. верхово́д¹).
Присяжний.. приняв на себе рід верховодства в невеличкій уніатській громаді (Фр., II, 1950, 154);
І сміх, і співи, і верховодство.. — все в неї вдавалося смачним і молодечо-привабним (Ле, Ю. Кудря, 1956, 26).
Словник української мови (СУМ-11)