верцадло
ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало.
Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (Котл., І, 1952, 171);
Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало.
Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (Котл., І, 1952, 171);
Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)