вершечки
ВЕРШЕ́ЧКИ, ів, мн. Пестл. до вершки́.
— Килино! Встав у піч кофій та пошли в льох зібрати до кофію з глечиків вершечки (Н.-Лев., III, 1956, 236);
Царські підприємці тільки вершечки забрали, як хижаки (Донч., II, 1956, 11);
Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки (Сам., І, 1958, 237).
Словник української мови (СУМ-11)