вершень
ВЕ́РШЕНЬ, шня, ч., рідко. Те саме, що ве́ршник.
— Здоров був, Барило, — озвався передовий вершень, — протягуючи до його руку (Стор., І, 1957, 394).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕ́РШЕНЬ, шня, ч., рідко. Те саме, що ве́ршник.
— Здоров був, Барило, — озвався передовий вершень, — протягуючи до його руку (Стор., І, 1957, 394).
Словник української мови (СУМ-11)