вершковий
ВЕРШКО́ВИЙ, о́ва́, о́ве́.
1. Прикм. до вершо́к.
1
Квітки [брусниці] в тісних пониклих вершкових гронах, на коротких квітконіжках, невеликі, з білими або блідо-рожевими віночками (Лікар. рослини.., 1958, 126).
2. Зробл. з вершків (у 1 знач.).
Смачна риба, як на вершковім маслі (Вишня, I, 1956, 176);
// Який має у своєму складі вершки.
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).
3. Який довжиною дорівнює вершку (в 3 знач.).
Мало не вершковий, весь у чорних цятках, висячий ніс.. тримався на вусах-крилах, легких, білих, як комірець (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 164).
Словник української мови (СУМ-11)