Словник української мови в 11 томах

вершковий

ВЕРШКО́ВИЙ, о́ва́, о́ве́.

1. Прикм. до вершо́к.

1

Квітки [брусниці] в тісних пониклих вершкових гронах, на коротких квітконіжках, невеликі, з білими або блідо-рожевими віночками (Лікар. рослини.., 1958, 126).

2. Зробл. з вершків (у 1 знач.).

Смачна риба, як на вершковім маслі (Вишня, I, 1956, 176);

// Який має у своєму складі вершки.

Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).

3. Який довжиною дорівнює вершку (в 3 знач.).

Мало не вершковий, весь у чорних цятках, висячий ніс.. тримався на вусах-крилах, легких, білих, як комірець (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вершковий — вершко́вий прикметник пов'язаний з мірою довжини; зроблений з вершків  Орфографічний словник української мови
  2. вершковий — I вершков`ий-а, -е. 1》 Виготовлений з вершків. 2》 Стос. до вершка (у 1 знач.). II вершк`овий-ова, -ове. Який довжиною дорівнює вершку (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершковий — ВЕРШКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. Прикм. до вершо́к 1. Квітки брусниці – в тісних пониклих вершкових гронах, на коротких квітконіжках, невеликі, з білими або блідо-рожевими віночками (з наук. літ.). 2. Зробл. із вершків (див. вершки́ 1).  Словник української мови у 20 томах