веселіти
ВЕСЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Робитися, ставати веселим.
А гарна удова веселіє, що загублене знайшла (Вовчок, І, 1955, 217);
Веселіють при згадці про могорич очі Василенка (Стельмах, II, 1962, 94);
*Образно. Де колгоспи сіють, там поля веселіють (Укр.. присл.., 1955, 350).
Словник української мови (СУМ-11)