веселішати
ВЕСЕЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Робитися, ставати веселішим.
Кріпшала та кріпшала [Конониха] і веселішала, що таки одвоювала себе од смерті (Григ., Вибр., 1959, 318);
Молодішати треба… Бадьорішати… Веселішати (Вишня, І, 1956, 193).
Словник української мови (СУМ-11)