веселішати
ВЕСЕЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.
Робитися, ставати веселішим.
Кріпшала та кріпшала [Конониха] і веселішала, що таки одвоювала себе од смерті (Грицько Григоренко);
Молодішати треба... Бадьорішати... Веселішати (Остап Вишня);
Минає тиждень, забуваються лікарняні неприємності, хлопчик веселішає, захоплюється своїми іграшками, а їх у нього сила-силенна (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)