весло
ВЕСЛО́, а́, с.
Дерев'яна з лопаттю на кінці довга жердина, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно.
Троянці разом принялися І стали веслами гребти (І. Котляревський);
З моря наближалася шаланда, видко було .. вимахи весел (Ю. Яновський);
І наверталось грекам на весло латаття Білозерського лиману (Л. Костенко).
(1) Дволопате́ве весло́ – весло з двома лопатями.
У веслуванні на байдарках використовують дволопатеві весла, які веслувальники тримають у руках (з наук.-попул. літ.);
Наляга́ти / налягти́ на ве́сла див. наляга́ти;
Уда́рити ве́слами (у ве́сла) див. ударя́ти.
Словник української мови (СУМ-20)