весловий
ВЕСЛОВИ́Й, а́, е́.
Стос. до весла.
На носі та на кормі човна козаки прикріпили веслові стерна (із журн.);
// Який приводиться в рух за допомогою весел (про човен).
Наявність у прибережній зоні та в акваторіях портів великої кількості плавзасобів (веслових і вітрильних човнів, віндсерферів та ін.), часто не контрольованих диспетчерськими службами портів, стає причиною аварій (з мови документів);
Уперше в трансатлантичній регаті, в якій змагаються спортсмени на веслових човнах, бере участь представник України (з газ.);
// Стос. до суден, оснащених веслами.
Січ мала також свій вітрильно-весловий флот із великих човнів – чайок або байдаків (із журн.);
Недільним днем наприкінці травня яхт-клуб влаштовував веслові й вітрильні перегони (з газ.);
На Черемоші відбувся відкритий чемпіонат України з веслового слалому (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)