весловий

ВЕСЛОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до весла.

На носі та на кормі човна козаки прикріпили веслові стерна (із журн.);

// Який приводиться в рух за допомогою весел (про човен).

Наявність у прибережній зоні та в акваторіях портів великої кількості плавзасобів (веслових і вітрильних човнів, віндсерферів та ін.), часто не контрольованих диспетчерськими службами портів, стає причиною аварій (з мови документів);

Уперше в трансатлантичній регаті, в якій змагаються спортсмени на веслових човнах, бере участь представник України (з газ.);

// Стос. до суден, оснащених веслами.

Січ мала також свій вітрильно-весловий флот із великих човнів – чайок або байдаків (із журн.);

Недільним днем наприкінці травня яхт-клуб влаштовував веслові й вітрильні перегони (з газ.);

На Черемоші відбувся відкритий чемпіонат України з веслового слалому (з газ.).