весло
ВЕСЛО́, а́, с. Дерев’яна з лопаттю на кінці довга жердина, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно.
Троянці разом принялися І стали веслами гребти (Котл., І, 1952, 88);
З моря наближалася шаланда, видко було.. вимахи весел (Ю. Янов., II, 1958, 173).
Словник української мови (СУМ-11)