веснування —
веснува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
веснування —
-я, с. Дія за знач. веснувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
веснування —
ВЕСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веснува́ти 1. У першій половині травня наші батьки й діди завершували веснування (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
веснування —
Веснування, -ня с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Словник української мови Грінченка