веснувати

ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати весняні роботи.

— Чи здорово коло вас, газдине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Коб., III, 1956, 526);

— Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміхувався Микола Скрип, вітаючись (Чендей, Вітер.., 1958, 78).

Значення в інших словниках

1. веснувати — веснува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. веснувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати весняні роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веснувати — ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виконувати весняні роботи. – Чи здорово коло вас, ґаздине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (О. Кобилянська); – Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати..  Словник української мови у 20 томах
4. веснувати — Веснувати, -ную, -єш гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.  Словник української мови Грінченка