веснувати
ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати весняні роботи.
— Чи здорово коло вас, газдине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Коб., III, 1956, 526);
— Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміхувався Микола Скрип, вітаючись (Чендей, Вітер.., 1958, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веснувати — веснува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- веснувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати весняні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веснувати — ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виконувати весняні роботи. – Чи здорово коло вас, ґаздине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (О. Кобилянська); – Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.. Словник української мови у 20 томах
- веснувати — Веснувати, -ную, -єш гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152. Словник української мови Грінченка