1. Словник української мови Грінченка

веснувати

Веснувати, -ную, -єш

гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснувати — веснува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. веснувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати весняні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веснувати — ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виконувати весняні роботи. – Чи здорово коло вас, ґаздине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (О. Кобилянська); – Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.. Словник української мови у 20 томах
  4. веснувати — ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати весняні роботи. — Чи здорово коло вас, газдине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Коб., III, 1956, 526); — Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміхувався Микола Скрип, вітаючись (Чендей, Вітер.., 1958, 78). Словник української мови в 11 томах