1. Словник української мови Грінченка

веснування

Веснування, -ня

с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснування — веснува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. веснування — -я, с. Дія за знач. веснувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веснування — ВЕСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веснува́ти 1. У першій половині травня наші батьки й діди завершували веснування (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. веснування — ВЕСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веснува́ти. Словник української мови в 11 томах