веснування
ВЕСНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. веснува́ти 1.
У першій половині травня наші батьки й діди завершували веснування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веснування — веснува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- веснування — -я, с. Дія за знач. веснувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веснування — ВЕСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веснува́ти. Словник української мови в 11 томах
- веснування — Веснування, -ня с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190. Словник української мови Грінченка