Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
веснувати —
веснува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
веснувати —
ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виконувати весняні роботи. – Чи здорово коло вас, ґаздине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (О. Кобилянська); – Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати..
Словник української мови у 20 томах
веснувати —
ВЕСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати весняні роботи. — Чи здорово коло вас, газдине Марто? Та й як веснуєте? Давно вас не бачили (Коб., III, 1956, 526); — Добрий день! Ой, ой, як ви, Параско, вийшли рано веснувати.., — посміхувався Микола Скрип, вітаючись (Чендей, Вітер.., 1958, 78).
Словник української мови в 11 томах
веснувати —
Веснувати, -ную, -єш гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Словник української мови Грінченка