ветхозавітний
ВЕТХОЗАВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до ветхого завіту.
Говорили ми з ним чимало і про всякі інші ветхо— і новозавітні релігійні речі (Л. Укр., V, 1956, 152);
Єпископ Іпатій спритно виконував заходи Корони не згірше, як ветхозавітна Єва (Ле, Наливайко, 1957, 223).
Словник української мови (СУМ-11)