ветхозавітний
ВЕТХОЗАВІ́ТНИЙ, а, е.
Стос. до Ветхого Завіту (див. заві́т).
Говорили ми з ним [дядьком] чимало і про всякі інші ветхо- і новозавітні релігійні речі (Леся Українка);
Дяка тому далекому предкові, що керувався в своїх діях ветхозавітною настановою пророка Ієремії: “Возьми сі записі та й зложи в глиняну посудину, щоб вони там могли передержатись довгий час” (П. Загребельний);
* У порівн. Єпископ Іпатій спритно виконував заходи Корони не згірше, як ветхозавітна Єва (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)