вех
ВЕХ, у, ч. (Сісиtа L.). Отруйна рослина.
— Йому все єдино [каже знахарка], що п’ятниця, що вівторок, що вех, що переступень, що пристріт, що сояшниці — нічого не розбирає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 26).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕХ, у, ч. (Сісиtа L.). Отруйна рослина.
— Йому все єдино [каже знахарка], що п’ятниця, що вівторок, що вех, що переступень, що пристріт, що сояшниці — нічого не розбирає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 26).
Словник української мови (СУМ-11)