вечеронька

ВЕЧЕ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до вече́ря.

Кличе мати вечеряти — вечеронька мені не мила (Укр.. лір. пісні, 1958, 149);

От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300).

Значення в інших словниках

1. вечеронька — вече́ронька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вечеронька — -и, ж. Пестл. до вечеря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вечеронька — ВЕЧЕ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до вече́ря. Кличе мати вечеряти – вечеронька мені не мила (з народної пісні); От і вечеронька на столі – усі сіли вечеряти (Марко Вовчок); Скільки їх [пісень] знає тітка! Купальських, весільних, зажнивних.  Словник української мови у 20 томах
4. вечеронька — Вечеря, -рі ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Ном. № 5638. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. Макс. вечерю посилати, носити.  Словник української мови Грінченка