вечеря
ВЕЧЕ́РЯ, і, ж.
1. Споживання їжі ввечері.
По вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (Коцюб., II, 1955, 39);
За дружньою вечерею зібралися колгоспники (Шиян, Переможці, 1950, 208).
2. Страва, приготована для споживання ввечері.
Жінка снувалася по хаті, вечерю варила (Фр., II, 1950, 19);
На столі стояла вечеря (Ле, Історія радості, 1947, 281).
Словник української мови (СУМ-11)