взводний
ВЗВО́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до взвод.
Підрозділи стояли, вишикувавшись у лінію взводних колон (Гончар, Новели, 1954, 66).
2. у знач. ім. взво́дний, ного, ч. Командир взводу.
Яреська, як уже добре обстріляного, в перші дні було призначено взводним (Гончар, Таврія.., 1957, 530);
Кричали [солдати] "ура", підкидали шапки: — Дозволь салютнути, товаришу взводний! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 76).
Словник української мови (СУМ-11)