взводний
ВЗВО́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до взвод.
Відділившись од взводу, Дмитро міцно пружинить ногами сліпучі стремена і дивиться на взводного командира, що, примружившись, неначе приріс до рослого жеребця (М. Стельмах);
Підрозділи стояли, вишикувавшись у лінію взводних колон (О. Гончар).
2. у знач. ім. взво́дний, ного, ч. Командир взводу.
Кричали [солдати] “ура”, підкидали шапки: – Дозволь салютнути, товаришу взводний! (І. Нехода);
Яреська, як уже добре обстріляного, в перші дні було призначено взводним (О. Гончар);
Я визирнув і побачив групу командирів і взводних, які про щось радились над полковими картами, розмашисто жестикулюючи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)