Словник української мови в 11 томах

взорчатий

ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е. Те саме, що взірча́стий.

По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця… (Мирний, III, 1954, 81);

Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Оп., Іду.., 1958, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. взорчатий — -а, -е. Те саме, що взорчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. взорчатий — ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е. Те саме, що взірча́стий. По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця... (Панас Мирний); Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах