взорчатий
ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е. Те саме, що взірча́стий.
По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця… (Мирний, III, 1954, 81);
Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Оп., Іду.., 1958, 26).
Словник української мови (СУМ-11)