взорчатий
ВЗО́РЧАТИЙ (УЗО́РЧАТИЙ), а, е.
Те саме, що взірча́стий.
По вікнах узорчаті запони; сонце пробивається крізь їх невеличкі кружальця... (Панас Мирний);
Поверх узорчатої, мов сніг, білої сорочки висіло на шиї [Калини] багате намисто з бурштину (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)