взутися —
взу́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
взутися —
див. взуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
взутися —
ВЗУ́ТИСЯ див. взува́тися.
Словник української мови у 20 томах
взутися —
не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. (Феноген:) А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? (Ліхтаренко:) Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І.
Фразеологічний словник української мови
взутися —
ВЗУВА́ТИСЯ (УЗУВА́ТИСЯ) (надівати собі на ноги взуття), ОЗУВА́ТИСЯ розм. — Док.: взу́тися (узу́тися), озу́тися. Напомацки взувається (Докія) в чоботи (М. Стельмах); Спустивши з ліжка ноги, став узуватися (А. Головко); Неспокій підняв його з лави, примусив озутись у.. валянки (А. Іщук).
Словник синонімів української мови