вибалушувати
ВИБАЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БАЛУШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Широко розкривати, витріщати (очі).
Дехто.. вибалушує очі і перебігає зором усю довгу, просту, як лінія, стежку (Черемш., Тв., 1960, 88);
— А ви, хлопи, чого очі вибалушили? (Козл., На переломі, 1947, 19).
Словник української мови (СУМ-11)