вибалушувати
ВИБАЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок. ВИ́БАЛУШИТИ, шу, шиш, док., що, розм.
Широко розплющувати, витріщати (очі).
Дехто .. вибалушує очі і перебігає зором усю довгу, просту, як лінія, стежку (Марко Черемшина);
Ніс [Христофор Ничипорович] на коротких ногах своє тіло, вибалушивши наперед очі (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)