вибалушуватися
ВИБАЛУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БАЛУШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.
1. тільки 3 ос. Широко розплющуватися, витріщатися (про очі).
Ноги мені мліли, очі вибалушувалися (Валерій Шевчук);
Очі полізли на лоба, вирячилися, вибалушилися (О. Ільченко).
2. Втуплюватися очима в кого-, що-небудь.
Коли б її Василь так на неї вибалушувався (із журн.);
– Що так вибалушилася на мене? – грубо буркнув Стальський (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)