вибанити

ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, діал.

Док. до ба́нити.

Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.);

Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Яновський);

Коли вам хочеться вибанити свою дитину за погану оцінку або неакуратно виконане завдання, пригадайте себе у її віці (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. вибанити — ви́банити дієслово доконаного виду вимити діал.  Орфографічний словник української мови
2. вибанити — -ню, -ниш, док., перех., діал. Вимити (зазвичай теплою водою).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибанити — див. побити  Словник синонімів Вусика
4. вибанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156).  Словник української мови в 11 томах
6. вибанити — Ви́банити, -ню, -ниш гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.  Словник української мови Грінченка