1. Словник української мови у 20 томах

вибанити

ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, діал.

Док. до ба́нити.

Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.);

Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Яновський);

Коли вам хочеться вибанити свою дитину за погану оцінку або неакуратно виконане завдання, пригадайте себе у її віці (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибанити — ви́банити дієслово доконаного виду вимити діал. Орфографічний словник української мови
  2. вибанити — -ню, -ниш, док., перех., діал. Вимити (зазвичай теплою водою). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибанити — див. побити Словник синонімів Вусика
  4. вибанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156). Словник української мови в 11 томах
  6. вибанити — Ви́банити, -ню, -ниш гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138. Словник української мови Грінченка