вибанити

Значення в інших словниках

1. вибанити — ви́банити дієслово доконаного виду вимити діал. Орфографічний словник української мови
2. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, діал. Док. до ба́нити. Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. вибанити — див. побити Словник синонімів Вусика
4. вибанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156). Словник української мови в 11 томах
6. вибанити — Ви́банити, -ню, -ниш гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138. Словник української мови Грінченка