Великий тлумачний словник сучасної мови

вибанити

ви́банити

-ню, -ниш, док., перех., діал.

Вимити (зазвичай теплою водою).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибанити — ви́банити дієслово доконаного виду вимити діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, діал. Док. до ба́нити. Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. вибанити — див. побити  Словник синонімів Вусика
  4. вибанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. вибанити — ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156).  Словник української мови в 11 томах
  6. вибанити — Ви́банити, -ню, -ниш гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.  Словник української мови Грінченка