вибанити
ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою).
Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.);
Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156).
Словник української мови (СУМ-11)