Словник української мови в 11 томах

виблідлий

ВИ́БЛІДЛИЙ, а, е, діал. Зблідлий;

// перен. Вицвілий.

Старанно читав [капітан] написи на вивісках, виблідлі та сполоскані дощами (Фр., VI, 1951, 461).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виблідлий — ви́блідлий дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. виблідлий — -а, -е, діал. 1》 Зблідлий. 2》 перен. Вицвілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови