Словник української мови в 11 томах

виблювати

ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виблювати — ви́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виблювати — див. вибльовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виблювати — ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. виблювати — Вибльо́вувати, -вую, -єш сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.  Словник української мови Грінченка