вибовкувати

ВИБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; проговорюватися.

— Бути чесним і правдивим — не значить вибовкувати все, що знаєш, і всім, кого знаєш (Кол., Терен.., 1959, 68);

// Висловлювати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. вибовкувати — вибо́вкувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вибовкувати — -ую, -уєш, недок., вибовкати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; прохоплюватися словом. || Висловлювати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибовкувати — ВИБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; проговорюватися. – Це бидло [хлопи] тиняється по шинках і сп'яну дещо вибовкує (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вибовкувати — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови