вибривання —
вибрива́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вибривання —
-я, с. Дія за знач. вибривати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибривання —
ВИБРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибрива́ти. Стрижка під макітру витіснила у XIX ст. інші її види, зокрема вибривання голови із залишеним “оселедцем”, поширене у XV–XVII ст. (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах