вибривання

ВИБРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вибрива́ти.

Стрижка під макітру витіснила у XIX ст. інші її види, зокрема вибривання голови із залишеним “оселедцем”, поширене у XV–XVII ст. (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вибривання — вибрива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вибривання — -я, с. Дія за знач. вибривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибривання — ВИБРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибрива́ти.  Словник української мови в 11 томах