вибривання
ВИБРИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вибрива́ти.
Стрижка під макітру витіснила у XIX ст. інші її види, зокрема вибривання голови із залишеним “оселедцем”, поширене у XV–XVII ст. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибривання — вибрива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вибривання — -я, с. Дія за знач. вибривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибривання — ВИБРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибрива́ти. Словник української мови в 11 томах