1. Словник української мови у 20 томах

вибривати

ВИБРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРИТИ, ию, иєш, док., що і без прям. дод.

Те саме, що виго́лювати.

Бідним модницям доводилося вибривати собі мало не півчерепа, щоб вийти у світ (з газ.);

Іван Мордкович кохався у своєму мистецтві, він крутився навколо Терентія, мовби заведений, мовби увесь був на пружинах. Він вибрив Терентієві навіть в носі (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибривати — вибрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибривати — -аю, -аєш, недок., вибрити, -ию, -иєш, док., перех. Те саме, що виголювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибривати — ВИБРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРИТИ, ию, иєш, док., перех. Те саме, що виго́лювати. Словник української мови в 11 томах